Разбор кейса: Почему в Николаевской области возникла задержка с выплатами компенсаций пострадавшим в результате подрыва Каховской ГЭС?

Перед тим, як Каховське водосховище стало епіцентром жахливої трагедії, воно займало особливе місце в історії та житті південних регіонів України. Започатковане як частина каскаду Дніпровських гідроелектростанцій, Каховська ГЕС була споруджена з метою не лише виробництва електроенергії, але й для регулювання стоку Дніпра, забезпечення зрошення та водозабезпечення в степових районах.

Завдяки розміру водосховища, яке становило друге за площею в Україні і перше за об'ємом води, та його стратегічному розташуванню, воно було важливим об'єктом для енергетики та господарства регіону.

Проте, в лютому 2022 року, коли війська рф вторглися на територію Херсонської області, ситуація стала критичною. Російські загарбники замінували дамбу, а загроза підриву стала надзвичайно серйозною. Життя тисяч людей та екологічна стабільність регіону перебували під загрозою.

У червні 2023 року російська федерація вкотре спромоглася показати свою нікчемність, вчинивши акт тероризму на Каховській гідроелектростанції, повністю зруйнувавши греблю. Черговий російський теракт не тільки призвів до безпрецедентних екологічних наслідків для півдня України та Чорноморського регіону, а й забрав життя десятків людей, та залишив тисячі українців без домівок. Росія безперешкодно продемонструвала всьому світу свою агресію, нахабність та безсоромність.

Представники країни-агесорки досі не відповіли на запити слідчих ООН щодо підриву дамби й продовжують ігнорувати будь-які заклики про припинення злодіяння на території України.

Після трагічного підірву Каховської гідроелектростанції ситуація у Херсонській області стала катастрофічною. Сотні гектарів родючої землі опинилися під водою, знищені будинки та підприємства, а місцеві жителі змушені були шукати притулку у найнесподіваніших місцях. Наслідки катастрофи відчули й у сусідній Миколаївській області, де річка Інгулець, яка є правою притокою Дніпра, розлилася, затопивши території, що знаходилися недалеко від її берегів.

У десятках громад області люди боролися з наслідками затоплень. Непоправні втрати у сільському господарстві призвели до серйозних економічних проблем, а пошкоджені будинки залишили без даху над головою тисячі сімей. Незважаючи на це, багато мешканців відмовилися від евакуації, вибравши самостійний шлях порятунку власних домоволодінь. І жоден із них не здався, продовжуючи виборювати своє право на життя та справедливість.

Евакуація мешканців затопленого села Афанасіївка Снігурівської громади, фото: Олександра Ющишена, ПН

Після затоплення жителі села Василівка Снігурівської територіальної громади через підрив Каховської гідроелектростанції, стали свідками бюрократичного лабіринту та відсутності конкретних дій з боку державних органів для вирішення їхньої скрутної ситуації.

За інформацією ПН, жителям обіцяли виплатити компенсації за зруйноване майно через програму "єВідновлення", але реальність виявилася далекою від обіцянок. Згідно зі словами місцевих мешканців, комісія, яка проводила обстеження збитків, оцінила пошкодження, але подальші кроки зі сторони влади затягнулися на понад 9 місяців.

Жителі села намагалися з'ясувати стан виплат, звертаючись до різних інстанцій, включаючи гарячі лінії у Києві та місцеву владу.

- Ми зателефонували на гарячу лінію в Київ, запитали, чому нам надійшла відмова, і вони нам повідомили, що ми йдемо за іншою програмою. Коли ми почали питати, коли ж буде виплата, нам сказали, що має бути до нового року, тоді ми навіть зібрали людей, списки поробили, в кого затоплені будинки, надавали свої дані, номери карток, банківський рахунок для того, щоб надали кошти, - розповіла мешканка Василівки.

Відповіді довгий час залишалися нечіткими та носили загальний характер, однак люди не зупинялися і продовжували кликати на допомогу.

Голова Снігурівської військової адміністрації підтвердив, що 64 сім'ї, які постраждали внаслідок затоплення, не отримали компенсацій через відсутність чіткого регламенту, затвердженого Кабінетом Міністрів України у постанові № 381, як саме проводити ці виплати й обласна військова адміністрація не може перерахувати кошти до моменту внесення змін до порядку використання цих коштів.

- У 2023 році кошти мали повернутися до державного бюджету, але було проведено низку засідань за участю міністерств та Миколаївської і Херсонської ОВА. На них було погоджено, щоб кошти залишилися на казначейських рахунках областей. Тому гроші є в області, і щойно буде зміна в порядку використання цих коштів, вони одразу надійдуть на карткові рахунки людей, - зазначив Іван Кухта в коментарі ПН.

Невизначеність та затягування виплат коштів почали створювати додаткове навантаження та стурбованість для мешканців, які втратили свої домівки та майно. Ситуація потребувала негайного втручання та реформ, щоб нарешті забезпечити підтримку тим, чиї будинки постраждали в результаті затоплення.

Через деякий час стало відомо, що Кабінет Міністрів все-таки ухвалив відповідну постанову та вніс зміни до Порядку використання коштів фонду ліквідації наслідків збройної агресії росії.

Це мав бути важливий крок для мешканців села Василівка, які сподівалися отримати компенсацію за зруйновані будинки та майно.

"Громадяни, будинки яких постраждали внаслідок підриву Каховської ГЕС, досі не мали змогу отримати кошти через неврегульованість самої процедури такої компенсації. 1 березня Кабмін вніс зміни до Порядку використання вищезазначених коштів. Маю надію, що найближчим часом постраждалі мешканці й Миколаївської, і Херсонської області нарешті отримають кошти на відновлення пошкодженого житла!" - написав Іван Кухта, голова Снігурівської військово адміністрації.

Проте, після місячного очікування, жителі повідомили ПН про те, що жодних нарахувань громада так і не отримала, що спричинило нову низку розчарувань для мешканців, які вже пережили важкі моменти через затоплення та втрати.

Тож після кількох місяців настійних звернень до місцевої влади, в Миколаєві нарешті було узгоджено проведення нарад за участю представників Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України, а також представників Ощадбанку.

Заступник начальника управління містобудування Миколаївської обласної державної адміністрації Євген Скарлат, у коментарі ПН, надав роз’яснення щодо проблеми через яку громада довгий час не мала можливості отримати компенсацію, стверджуючи, що рахунки, які громадяни відкрили відповідно до постанови 381, як частини програми "єВідновлення", було неможливо поповнити з будь-яких інших джерел, окрім спеціального рахунку Міністерства інфраструктури. Це призвело до того, що всі платежі були повернуті на рахунок адміністрації.

Однак 1 березня були внесені зміни до постанови, врегульовано рахунок для нарахування коштів і надано можливість поповнення його через Ощадбанк. Це відповідно й посприяло вирішенню існуючої проблеми.

- Тож наразі усі жителі, будинки яких виявились частково або повністю затоплені, отримають можливість відкрити спеціальний рахунок. Протягом тижня на ці рахунки будуть зараховані кошти, що призначені відповідно до рішень місцевих рад, - розповів Євген Скарлат.

Скарлат також підкреслив, що представники Ощадбанку невдовзі приїдуть до місцевих громад, щоб допомогти мешканцям відкрити спеціальні рахунки.

- Інші громадяни, які із будь-яких причин не змогли вчасно подати заяву, наприклад, через відсутність права власності на нерухоме майно зареєстроване у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, після оформлення відповідних документів, також зможуть подати заяву та отримати компенсації відповідно до рішень місцевих органів влади, - зауважив Скарлат.

***

У цій складній життєвій ситуації, яка виникла внаслідок підриву Каховської ГЕС та затоплення сіл на півдні України, важливо відзначити громадську відповідальність та дієвість у розгляді питань, які потребують негайного вирішення із боку управлінських органів.

Внесені зміни до порядку використання коштів та взаємодія з банківською системою виявилися кроком у напрямку вирішення нагальних потреб постраждалих мешканців. Попри початкові затримки та невдачі, владні структури довели свою здатність здійснювати вагомі кроки для врегулювання процесу призначення виплат.

Дана ситуація є прикладом того, як у кризових ситуаціях спільні зусилля громадян, місцевих влад та державних органів можуть призвести до конструктивних рішень та поліпшення життя потерпілих. Вона також показала, що за наявності настійності та визначеності можна досягти позитивних змін навіть, здавалось би, у найбезвихідніших ситуаціях.

І хоча станом на зараз, ситуація з виплатами залишається невирішеною, ця історія – яскравий приклад того, що за свої права варто боротися. І робити це конструктивно, як це й роблять мешканці Василівки, протоптуючи шлях до відновлення не тільки своїх домівок, а й інших.

Автор: Дарія Олефіренко, спеціально для ПН

Ми створили цей матеріал як учасник Мережі “Вікно Відновлення”. Все про відновлення постраждалих регіонів України дізнавайтеся на єдиній платформі recovery.win