Игорь Деревянко: Власть, задумайся - не ломай украинцев об колено

«Преступности.НЕТ» писали о том, что 1 декабря возле здания прокуратуры и УМВД Украины в Николаевской области представителями Николаевской областной организации ВО «Свобода» совместно с двумя группами граждан было проведено пикетирование.

В тот день сотрудники спецподразделения УМВД Украины в Николаевской области «Беркут» задержали около 30 человек.

Напомним, милиция официально прокомментировала эту ситуацию следующим образом: «Сотрудниками милиции было доведено до сведения присутствующих участников акции требования действующего законодательства по недопущению нарушения порядка организации и проведения собраний, митингов, уличных шествий и демонстраций, которое влечет предупреждение или наложение штрафа от десяти до двадцати пяти необлагаемых минимумов доходов граждан. Пикетирующие не отреагировали на предупреждение правоохранителей и продлили проведения митинга, в результате чего инициаторы и участники собрания были доставлены в Центральный РО НГУ УМВД Украины в Николаевской области для составления административных протоколов по ст. 185-1 КУоАП (Нарушение установленного порядка организации или проведения собраний, митингов, уличных походов и демонстраций)».

В редакцию «Преступности.НЕТ» пришло письмо, подписанное руководителем николаевской городской организации ВО «Свобода» Игорем Деревянко. Он решил озвучить свой личный взгляд на некоторые события, которые произошли во время акции протеста.

Особистий погляд на деякі події під час акцій протесту 01.12.2010 року, голови Миколаївської міської організації ВО «Собода» - Дерев'янко І.А.

Склалось таке враження, що подіям надав напрямок - наказ із захмарних владних висот: «Не пущать, не сметь, растоптать!». Високі владні структури навіть не потурбувались надати належним чином своїм діям законну форму. Діяли зухвало, зневажливо та демонстративно.

01.12.2010 р. о 0830 «свободівці» прийшли пікетувати обласну прокуратуру у м. Миколаєві по вул. Спаській , 5, з конкретними вимогами провести детальні перевірки по ряду справ, а не відписатись як раніше. Такими справами стали: незрозумілий подвійний ремонт скверу Ради Європи, з витратами міліонів бюджетних коштів; утиск прав робітників КП «Міжнародний аеропорт Миколаїв»; захист громадських прав конкретного пенсіонера Їльченка. З'явившася міліція, об'являє нам, що акція заборонена Миколаївським адміністративним судом. Взагалі судові рішення виконує виконавча служба міністерства юстиції, представника якої не було. Міліціонери пред'явила нам не оригінал, а ксерокопію постанови суду, навіть не завірену мокрою печаткою та підписом. Цікаво, що суд спирався на неіснуючий «Порядок організації і проведення зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій», який не прийнятий як закон. Ми вирішили не йти на ескалацію конфлікту, лише вручити листи до прокуратури та вільно розійшлись. Помітьте, ніхто нас при цьому не затримував.

Напередодні, голові Миколаївської обласної організації ВО «Свобода» Юрлову Павлу зателефонувала співорганізатор групи громадян, постраждалих від сваволі правоохоронних органів, Лук'янова Маргарити та запросила «свободівців» взяти участь в акції протесту 01.12.2010 р. о 1000 організації «Свободи» адвокат іншого співорганізатора акції - Рогової Стели. годині під обласним УВС по вул. Декабристів, 5. При цьому зі слів Лук'янової Маргарити запропонував подзвонити та надав телефон обласної ВО «Свобода» послідовно бореться із свавіллям правоохоронних органів. Нагадаємо, що саме наша партія перша виступила та надала розголосу таким резонансним справам як «Справа Лозинського» в Голованівську; та загибелі студента Інділа в райвідділі МВС у Києві. Тому, зустрівшись напроти УМВС с постраждалими громадянами, ми прийняли остаточне рішення підтримати їх в пікетуванні проти бездіяльності правоохоронців.

Зібрались з іншими мітенгувальниками під обласним УСБУ. Привітались. Спів організатор акції Стела Рогова запевнила нас, що вона повідомила міську адміністрацію про проведення пікету. «Свободівці» не ховаючись розвернули один державний, один партійний прапор. Почекали доки всі згуртуються та вирішаться організаційні питання. Потім всі разом через пешехідний перехід вирушили під обласне УМВС. Всі разом стали навпроти входу в управління. Від будівлі нас відокремив кордон міліціонерів. Все відбувалось спокійно та мирно. Працівники міліції об'явили, що проведення пікету заборонено судом. Представника виконавчої служби управління юстиції не було. При спробі з'ясувати, чи є постанова суду, навіть поганенької ксерокопії надано не було. Аргумент був лише один: «Забирайтесь звідси!!!». Далі все покотилось як снігова лавина, ми навіть не встигли отямитись. Камінчиком, який спустив лавину, став високий дуже тривожний виклик Рогової, приблизно такого змісту: «Кримінальні справи лежать без розгляду роками, а мітинг заборонили миттєво!». Такий безпорадний виклик жінки зазвичай викликає у справжнього чоловіка бажання стати на захист. Далі все відбувалось дуже блискавично. Керівництво дало міліціонерам команду: «Взяти!». Протестувальників блискавично оточують, грубо та брутально заштовхують у двір Центрального райвідділу МВС. Де - хто отримав тілесні пошкодження. Таке враження, що дії міліції були демонстративними і показовими, з розрахунком на то, щоб зломити морально, залякати, відвчити протестувати. Більше трьох годин тримали на холоді у дворі. Намагались роз'єднати. Мітингувальники тримались, чинили опір моральному та фізичному тиску. Не хочеться все переказувати. Але тиск дав взнаки. Стало дуже погано заступнику голови Миколаївської обласної організації ВО «Свобода» Грудиніной. Візуально вона дуже зблідла та сильно тримтіла. Було помітно, що вона ледве тримається на ногах. Пару разів викликали «швидку допомогу». Грудініну відокремили, але з лікарями не відпустили. Швидше за все, щоб мітингувальників ізолювати від зовнішнього світу. Пресу та адвокатів до нас не пускали.

Врешті решт не зломивши морально, за допомогою грубої сили були відокремлені лідери, на яких склали протоколи про адміністративне правопорушення. І тут почалось мабуть найцікавіше! Затриманих розцінили як небезпечних державних злочинців, які хочуть здійснити побіг. Посадили у маленькі, тісні, холодні конурки автомобіля по перевезенню злочинців і під потужною охороною «Беркуту» відвезли на розгляд справи до Центрального районного суду. Затримали і тривалий час утримували в райвідділі десь 2,5 десятки чоловік, а протоколи про адміністративне правопорушення міліція склала ледве на десять чоловік. Що за вибірковість?

Суд розглянув справи та визнав протестувальників винними. Чомусь офіційним організаторами акції протесту штрафи були призначені менші ніж «свободівцям». Тут є над чим замислитись. Далі - кращє! Суд не брав до уваги ніяких зауважень! Так з'ясувалось, що згідно міліцейських протоколів ми були затримані саме за участь в акції протесту під обласним УМВС по вул. Декабристів, 5, а доказом по справі була постанова суду про обмеження «свободівцям» пікетування приміщення прокуратури Миколаївської області (по вул. Спаській, 5), де ніяких затримань не відбулось. Як то кажуть: «Висновки робіть самі».

А висновки напрошуються не веселі. Влада бажає щоб все було як в державах Середньої Азії, де володар і цар і бог. А штовхає Україну по шлях розвитку Північно - Кавказького варіанту. Де влада зухвало тисне, а народ чине активний супротив.

Коли у народу забирають можливість висказуватись, впливати на владу та події, в тому числі за допомогою чесних, прозорих, об'єктивних виборів і акцій протесту, не виключає можливість, що народ може взятись за вила та сокири. Тим більш, наприклад, коли у людей загинули рідні або самі вони постраждали від діяльності або бездіяльності правоохоронних органів. Це саме болюче. Прагнення добитись справедливості стає сенсом життя, людина готова йти на жертви і до кінця.

А у українців є не такий вже забутий досвід масової самоорганізації народного руху опору. Це й «гайдаматчина» 19-го сторічча, «батьківський» рух під час громадянської війни та 20-30 рр. 20-го сторічча на Великій Україні. Це партизащина Другої Світової, Українська Повстанська Армія. Боронь Боже нас від кровопролиття та війни!

Влада, задумайся, не ломай українців об коліно.

Ігор Дерев'янко, Голови Миколаївської міської організації ВО « Собода»